Діти з обмеженими можливостями заслуговують на увагу.
Навчись їх бачити та носи цей невидимий значок.
Бути підлітком тяжко, а особливо якщо ти - підліток з обмеженими можливостями.
Проблеми у відносинах і приховані правила щодо того, як стати частиною суспільства, іноді можуть здаватися нездоланним завданням. Найбільшою перешкодою, на думку підлітків з обмеженими можливостями, є відчуття «невидимості». Діти, молодь та дорослі дивляться крізь них, наче вони не існують.
Не дивляться в очі, не спілкуються, немають друзів. Ви думали, що у вас все погано.
Що дійсно допомагає, коли люди без обмежених можливостей до них звернуться, допоможуть налагодити контакт, приєднатися до діяльності. Кожен хоче розважитися… – у тебе є шанс, щоб це сталося.
Хочеш познайомитися ближче з тінейджером*кою з обмеженими можливостями?
А. Бачиш, як я сижу насамоті, сподіваючись, що до мене хтось звернеться? Це неприкольно, якщо у вас немає друзів. Ще гірше, коли люди уникають зорового контакту, що ускладнює налагодження спілкування. Зробити перший крок може бути важко для всіх. Може допомогти, якщо почнеш першим. Скажи «привіт», додай якійсь жарт або скажи щось божевільне. Немає значення, коли і як ми почнемо... просто залучіть мене до розмови.
Б. Спробуй запитати мене на початку, як би я хотів*ла спілкуватися. І просто будь собою. Розмовляй зі мною так само, як би ти розмовляв*ла з будь-ким іншим – тим же тоном, такою ж гучністю, з таким же гумором. Тільки не забудь говорити безпосередньо зі мною, а не з людиною, яка поруч зі мною. Це та частина, яка змушує мене почуватися невидимим*ою.
С. Мені завжди приємно, коли ти зупиняєшся біля мого столу і питаєш, як у мене справи. Запитуйте про прості речі і розповідай, що тебе цікавить. Розкажи про себе, запитай ким я є. Запитай про мій день, а мене цікавить твій.
Не турбуйся про те, що сказати або як це сказати. Навіть якщо це звучить погано. Якщо є кращий спосіб сказати щось, я спробую повідомити тобі (або ми можемо разом над цим посміятися). Також цілком нормально відкрито говорити про те, що тебе бентежить: якщо я дізнаюсь, що тобі потрібна допомога, я буду рад*а її надати. А, в основному, я хочу побалакати.
Незграбність – це ніби наша фішка, чи не так? Підлітки часто відчувають себе ніяково і незручно в соціальних ситуаціях. Не здавайcя, навіть якщо це буде місцями дивно, ти побачиш, що ми насправді круті. Запитай про наші інтереси, музику, яку cлухаємо, або чим любимо займатися у вільний час. Можливо, ти навіть побачиш, що у нас спільні інтереси і нашу розмову вже буде неможливо зупинити!
Деякі ровесники іноді думають, що через мої порушення я не можу брати участь у різних видах діяльності. Не бути частиною цього може ранити, але знаєш, що болить ще більше? Якщо мене взагалі не питатимуть. Я можу зробити більше, ніж ти думаєш, і можна знайти спосіб, щоб я взяв участь. І навіть якщо це неможливо, залиш це рішення мені. Так, я можу прийти на вечірку з почуттям ніяковості, але хіба ми всі часом так не почуваємось? Не хвилюйcя, те, що я буду там, не означає, що ти повинен*на мене розважати. Я подбаю про це сам*а.
Чи знаєш як це відчувати, коли усвідомлюєш, що відрізняє тебе від інших ? Ти б хотів*ла щоб інші судили тебе на основі цієї одної відмінності? Звичайно, ні - ми теж. Познайомтеся з нами, можливо, ви відкриєте під поверхнею цікаву людину.
Хочеш долучитися і ти?
Зарахуй себе між тих, котрі їх бачать.
Символ всіх людей з обмеженими можливостями, які в нашому суспільстві відчувають себе невидимими, а також тих, хто намагається зробити їх видимими.
Platforma rodín detí so zdravotným znevýhodnením
Hálova 993/16
851 01 Bratislava-Petržalka